У добру путь!

Ніжними переливами зазвучала для випускників мелодія шкільного прощального вальсу. Кружляючи у танці, красуні-дівчата та змужнілі хлопці прощалися зі школою, з учителями, з однокласниками. Прощалися зі своїм безтурботним дитинством. А воно різнобарвними кульками летіло ввись, аж доки не розтануло у небесній сині. Вітаю випускників із закінченням школи. У добру путь! Нехай щастить!

Свято останнього дзвоника

27 травня мелодійний звук останнього дзвоника сповістив школярів про закінчення навчального року. На святковій лінійці панувала особлива, сповнена приємниних емоцій атмосфера. Квіти, дитячі посмішки, зворушені батьки, вчительське настановче слово й сльози в очах випускників. Школярам побажали продуктивно відпочити під час літніх канікул, набратися яскравих незабутніх вражень, оновити фізичні сили перед початком наступного року навчання. Особливі слова були звернені до випускників, адже їм ще треба знайти свою життєву стежину, а головне - стати гідними громадянами нашої держави.

День вишиванки

Щороку в третій четвер травня українці святкують День вишиванки. Та мало хто знає, що «моду» на вишиванку у поєднанні з європейським костюмом започаткував ІВАН ФРАНКО. Саме завдяки йому вишиванка у свідомості українців стала не лише традиційним елементом народного одягу, а й маркером модерної національної ідентичності.

День вшанування пам’яті жертв політичних репресій

У третю неділю травня Україна відзначає щорічний національний День пам’яті жертв політичних репресій, який було започатковано Указом Президента України у 2004 році з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, що відбулися, перш за все, у радянський період історії України. За ці роки мільйони українців постраждали від насильницького впровадження комуністичної ідеології, всебічної боротьби з проявами національної культури, ідеології, духовності, світогляду.

Спогади про перемогу пахнуть маками...

Схиляються у траурі знамена.
Змовкає мідь оркестрів молода.
І знов нас викликають поіменно,
І хтось в строю за нас відповіда.
Яка доба звелась над білим світом!

Яка зоря над обрієм зійшла!
Хай буде вам найвищим заповітом
Любов, що нас на подвиги вела.
Ми ворога уміли зустрічати.
Ми не про себе думали тоді.
Нас кулі цілували — не дівчата,
Щоб ми лишались вічно молоді.
Нам сотні літ зозуля налічила.
З них двадцять лиш відміряла війна.
Та поки є на світі Батьківщина —
Живі із нею й наші імена.